фінансовий посередник, що здійснює операції з цінними паперами в торговельній системі за рахунок і за дорученням клієнта на підставі договору комісії або доручення.

Особливістю біржової торгівлі є те, що вона ведеться не самими продавцями чи покупцями, а їх представниками - біржовими посередниками, яких поділяють на брокерів і дилерів.

На який би біржі не працював брокер, їм вважають професійного посередника, який в ході біржових торгів представляє клієнта (продавця або покупця) і робить угоди від імені клієнта і за рахунок клієнта, від імені клієнта, але за свій рахунок, від свого імені, але в інтересах клієнта і за рахунок клієнта. За біржове посередництво клієнт платить брокерові комісійну винагороду.

Для успішної роботи на біржі брокер повинен:

- Добре розбиратися в тому біржовому товар, який є об'єктом торгівлі;

- Знати правила торгівлі тієї біржі, на якій він працює;

- Уміти вести біржовий торг;

- Знайти правильний підхід до клієнтів, яких представляє на біржі;

- Визначити дохід від тих угод, які укладаються за його ініціативою на біржі.

Брокер є професійним учасником біржової торгівлі, він діє на організованих ринках і найбільш підготовлений до того, щоб надати допомогу клієнту, який би хотів продати або купити товар на біржі. Відносини між брокером і клієнтом виникають з ініціативи клієнта, але брокер не повинен пасивно чекати, коли хтось із користувалися його послугами захоче знову звернутися до нього або порекомендує цього брокера своїм знайомим, що збираються укладати угоди на біржі.

Біржі і регулюючі органи висувають свої вимоги до брокерів. Найбільш відпрацьованими вимог є вимоги, що пред'являються до осіб, що здійснюють брокерську діяльність на ринку цінних паперів.

Так, для фізичних або юридичних осіб, які займаються брокерською діяльністю, встановлюються наступні види вимог:

- Фінансові;

- Професійні та кваліфікаційні до керівників і фахівців;

- Організаційно-технічні;

- Спеціальні.

Розмір власного капіталу повинен відповідати вимогам на момент отримання ліцензії, а також протягом всього терміну здійснення відповідного виду діяльності.

Керівники та фахівці, в обов'язки яких входить виконання функцій, безпосередньо пов'язаних зі здійсненням брокерської діяльності, повинні задовольняти кваліфікованим вимогам, встановленим комісією.

Юридична особа, яка здійснює брокерську діяльність, повинна мати у своєму штаті від 1 до 3 фахівців, які мають кваліфікаційні атестати.

Діяльність брокера на ринку цінних паперів можлива лише за наявності відповідної ліцензії. Ліцензія видається на підставі заяви комерційної організації, навмисної здійснювати брокерську діяльність. Воно повинно містити всю інформацію відповідно до встановлених вимог.

Крім заяви подаються документи, встановлені ДКЦПФР.

Ліцензія видається на строк не більше ніж встановлений положенням про ліцензування. Порядок продовження ліцензії встановлюється ДКЦПФР.

Брокерські фірми, що працюють на біржі, проходять відповідну акредитацію, тобто біржа встановлює відповідність фірми тим вимогам, які до неї пред'являються. На деяких біржах, крім акредитації самої фірми, потрібна акредитація брокерів, які будуть її представляти в ході біржових торгів. Брокерська фірма, яка пройшла акредитацію, вноситься до реєстру біржі і отримує номер (код, шифр), під яким буде діяти при укладанні угод. На окремих біржах цифровий код брокерської фірми замінюють або доповнюють буквеним, тоді він містить строго визначену кількість букв.

Вдаючись до послуг брокерської фірми, клієнти мають наступні переваги:

по-перше, значно збільшується обсяг торгових операцій без зростання власних витрат на ці цілі;

по-друге, з'являється можливість мати у своєму розпорядженні послугами висококваліфікованого торгового персоналу;

по-третє, витрати на послуги, пов'язані з проведенням торгових операцій за участю брокерської фірми, обчислюються в розмірі певного відсотка від їх обсягу.

Ще більше значення придбали брокерські фірми на фондовому ринку, де без професійного посередника неможливо провести жодної операції. Використовуючи послуги фондового брокера, клієнти купують акції за справедливою ціною, тобто ціною, що відповідає сьогоденню, не вдаючись до послуг випадкових осіб.

На першому етапі діяльність брокерської фірми фінансується відкрив її юридичним або фізичним ліпом, а надалі - за рахунок одержуваних доходів від посередницької діяльності (які утворюються з комісійних зборів від сум здійснюваних операцій) та плати за різні маркетингові послуги, що надаються клієнтам.

Штат брокерської фірми і оплата зайнятих у ній осіб визначається її власником або керівником в залежності від рівня прибутковості фірми.

Оплата за брокерські послуги зазвичай встановлюється за угодою між фірмою і клієнтом у розмірі певного відсотка залежно від сум угоди (наприклад, чим більша сума угоди, тим менший відсоток відрахувань).

Діючи за дорученням клієнта, брокерська фірма укладає угоду від його імені. Як правило, брокерська фірма не бере участі в розрахунках між контрагентами в угодах, і на її розрахунковий рахунок надходять лише комісійні. Однак можливий варіант купівлі брокерською фірмою товару з подальшим перепродажем. У цьому випадку вона проводить дилерські операції, а її дохід складається з різниці між ціною купівлі та продажу.

Брокерські фірми та брокери, що працюють на біржі, здійснюють операції відповідно до Правил біржової торгівлі; набувають або отримують інформацію про всі види продуктів і послуг, що пропонуються для реалізації на біржі; користуються у встановленому порядку послугами персоналу біржі, включаючи використання торгових залів і інших біржових приміщень, засобів зв'язку та іншої організаційної (у тому числі обчислювальної) техніки, бере участь в роботі арбітражної комісії біржі.